Медоклав (medoclav) табл.п/плен. оболочкой 625мг №16

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Комбінації пеніцилінів, у тому числі з інгібіторами β-лактамаз. Код ATC J01C R02 Фармакологічні властивості. МЕДОКЛАВ є комбінацією амоксициліну, пеніцилінового антибіотика широкого спектра антибактеріальної дії і клавуланової кислоти, необоротного інгібітора ß-лактамаз, що утворює стабільні неактивні комплексні сполуки з ферментами та захищає амоксицилін від розпаду. МЕДОКЛАВ має широкий спектр активності. Він активний відносно амоксицилін-чутливих мікроорганізмів, а також відносно стійких бактерій, що утворюють ß-лактамази, до числа яких належать такі види: - грампозитивні аероби (Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pуogenes, Streptococcus bovis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Listeria spр., Enterococcus spр.); - грамнегативні аероби (Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Escherichia coli, Proteus sрp., Klebsiella sрp., Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitis, Pasteurella multocida); - анаероби (Peptococcus sрp., Peptostreptococcus sрp., Clostridium sрp., Baсteroides sрp., Actinomyces israelіi). Фармакокінетика. Основні фармакокінетичні властивості амоксициліну та клавуланової кислоти схожі. Обидва компоненти добре абсорбуються після прийому внутрішньо; їжа не впливає на ступінь абсорбції. Максимальні концентрації у сироватці досягаються приблизно через 1 годину після прийому. Період напіввиведення амоксициліну становить 78 хвилин, а клавуланової кислоти — 60 - 70 хвилин. Амоксицилін і клавуланова кислота легко проникають у більшість тканин та рідин (легені, виділення з середнього вуха, секрет верхньощелепних синусів, плевральна і перитонеальна рідини, матка, яєчники і т.ін.). Амоксицилін та клавуланова кислота у невеликій кількості проникають у грудне молоко. Амоксицилін виводиться з сечею в основному у незміненому стані, а клавуланова кислота піддається активним метаболічним перетворенням та виводиться в основному з сечею, а також частково з фекаліями та з повітрям, що видихається. У пацієнтів з порушеною функцією нирок виведення МЕДОКЛАВУ сповільнене, у зв’язку з чим слід змінити дозу відповідно до ступеня ураження нирок. Показання для застосування. Бактеріальні інфекції, викликані чутливими до препарату мікроорганізмами, у тому числі: - інфекції верхніх дихальних шляхів (середній отит, синусит і хронічний тонзиліт); - інфекції нижніх дихальних шляхів (хронічний бронхіт у фазі загострення, долева пневмонія і бронхопневмонія); - інфекції шкіри і м’яких тканин, включаючи дентальний абсцес, періодонтит, інфіковані рани при укусах тварин і целюліт; - інфекції сечовивідних шляхів, включаючи цистит, уретрит, пієлонефрит; - інфекції у гінекології, а також гонорея (у тому числі викликана b-лактамазопродукуючими гонококами), шанкроїд; - інфекції кісток і суглобів, включаючи остеомієліт; - лікування змішаних інфекцій, викликаних грампозитивними та грамнегативними мікроорганізмами та анаеробами; інші інфекції в тому числі септичний аборт, післяродовий сепсис та післяопераційні внутрішньоабдомінальні ускладнення. Спосіб застосування та дози. Дорослі та діти з масою тіла вище 40 кг: звичайна добова доза МЕДОКЛАВУ становить по одній таблетці 625 мг 2 - 3 рази на добу, залежно від тяжкості інфекції. Таблетки не слід давати дітям з масою тіла нижче 40 кг. Максимальна добова доза МЕДОКЛАВУ становить 6 г для дорослих та 45 мг/кг маси тіла для дітей. Максимальна добова доза клавуланової кислоти (у формі калієвої солі) становить 600 мг для дорослих. Для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 10 - 30 мл/хв.) доза повинна бути адекватно знижена або збільшений інтервал між прийомами препарату: Кліренс креатиніну (мл/хв..) 80 – 50 50 - 10 < 10 Інтервал між прийомами препарату (годин) 8 8 12 24 Побічна дія. Найчастіше відзначаються шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, пронос). Ці прояви можна зменшити, приймаючи лікарський засіб під час їжі. Під час лікування може розвинутися бактеріальна стійкість або суперінфекція. Може відзначатись стоматит, вагініт або псевдомембранозний коліт з тяжкою діареєю. Може зустрічатися реакція гіперчутливості (прурит, макулопапулярна екзантема, судинний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок). Рідко відзначається підвищення активності ферментів печінки. Дуже рідко виникають холестатична жовтяниця, гепатит, печінкова недостатність, інтерстиціальний нефрит. Також можуть виникати тромбоцитопенія та еозинофілія, лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія. Протипоказання. Гіперчутливість до амоксициліну, клавуланової кислоти, інших β-лактамних антибіотиків, до будь-якого з інгредієнтів препарату, лімфолейкоз, інфекційний мононуклеоз, поліпоз, бронхиальная астма. Передозування. Прийом великої кількості препарату може викликати збудження, безсоння, запаморочення, інколи судоми. Лікування симптоматичне, промивання шлунка, ентеросорбенти. МЕДОКЛАВ можна вивести за допомогою гемодіалізу. Особливості застосування. МЕДОКЛАВ слід призначати з обережністю пацієнтам з алергічними реакціями чи дисфункцією печінки в анамнезі. Є повідомлення про пацієнтів (7%) з алергією на пеніциліни в анамнезі, у яких розвились тяжкі реакції при лікуванні цефалоспоринами (перехресна алергенність), у зв’язку з цим лікар повинен бути поінформований про наявність у пацієнта алергії на цефалоспорини. Якщо у пацієнта виникла діарея, йому слід терміново припинити прийом препарату і проконсультуватися у лікаря. У 95% пацієнтів з інфекційним мононуклеозом та лімфолейкоз відзначається екзантема, тому МЕДОКЛАВ у цих випадках не рекомендується. У пацієнтів з тяжким ураженням нирок дозу слід підбирати індивідуально, можна також збільшити інтервал між повторними введеннями препарату. МЕДОКЛАВ не слід призначати пацієнтам з холестатичною жовтяницею або гепатитом, що викликані пеніциліновими антибіотиками. При лікуванні МЕДОКЛАВОМ призначається велика кількість пиття. Застосування у період вагітності та лактації. Даних щодо тератогенної дії МЕДОКЛАВУ немає. Безпека застосування при вагітності та годуванні груддю не встановлена. МЕДОКЛАВ може застосовуватись при вагітності, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плоду. Амоксицилін і клавуланова кислота екскретуються у невеликій кількості в грудне молоко, тому під час лікування слід припинити годування груддю. Вплив на психофізичні здібності. Спеціальні застереження відсутні. Вплив на результати лабораторних аналізів. При застосуванні реактиву Бенедикта, МЕДОКЛАВ дає псевдопозитивну реакцію на глюкозу у сечі і позитивний результат тесту Кумбса. Рекомендується застосовувати тести на глюкозу, що грунтуються на реакції ферментативного окислення. Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному призначенні МЕДОКЛАВУ і метотрексату, токсичність останнього підвищується. Одночасне застосування алопуринолу підвищує ризик розвитку екзантеми. У деяких випадках лікарський засіб може збільшувати протромбіновий час, у зв’язку з чим, при одночасному призначенні МЕДОКЛАВУ та антикоагулянтів, слід бути обережними. Слід уникати одночасного призначення дисульфіраму. МЕДОКЛАВ не можна призначати у комбінації з β-лактамними антибіотиками (пенеми, цефалоспорини, монобактами) та бактеріостатичними антибіотиками (макроліди, тетрацикліни), які знижують ефективність препарату. Комбінація з рифампіцином діє антагоністично. Антибіотики знижують активність пероральних контрацептивів МЕДОКЛАВ можна приймати одночасно з хінолонами. Алопуринол, діуретини, НПЗЗ, фенілбутазон підвищують концентрацію амоксициліну. Антациди, глюкозамін, проносні засоби, аміноглікозиди знижують адсорбцію. Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці. при температурі не вище 250С. Термін придатності препарату - 3 роки. Застосовувати МЕДОКЛАВ після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці, не рекомендується.