Нетроміцин®(netromycin®) фл 2 мл №1

ІНСТРУКЦІЯ для медичногозастосування препарату НЕТРОМІЦИН® NETROMYCIN® Загальна характеристика: міжнародна назва: netilmicin;4-O-(2,6-діаміно-2,3,4,6-тетрадіокси-a-D-глицеро-гекса-4-енопіранозил)-1-N-етил-6-O-[4-C-метил-3-(метиламіно)-3-діокси-b-L-арабіно-піранозил]-2-діокси-D-стрептамін сульфат; основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або злегка жовтуватогокольору розчин, що не містить сторонніх речовин; склад: 1 мл розчину містить нетилміцину сульфат укількості, еквівалентній 25 мг або 100 мг нетилміцину; допоміжні речовини: натрію метабісульфіт, натріюсульфіт безводний, динатрію едетат, спирт бензиловий, вода для ін’єкцій – дляформи 100 мг/мл; метилпарабен, пропілпарабен, динатрію едетат, натріюметабісульфіт, натрію сульфіт безводний, натрію сульфат безводний, натріюгідроксид, кислота сірчана, вода для ін’єкцій – для форми 25 мг/мл. Форма випуску. Розчин для ін’єкцій. Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системногозастосування. Аміноглікозиди. Код АТС J01GB07. Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Нетилміцин єшвидкодіючим бактерицидним антибіотиком, можливий механізм дії якого полягає упригніченні нормального синтезу білка мікроорганізмів, які чутливі до нього.Нетилміцин проявляє свою активність у низьких концентраціях, впливає на широкийспектр патогенних бактерій, включаючи Escherichia coli, Klebsiella spр.,Enterobacter spр., Serratia spр., Citrobacter spр., Proteus spр.(індол-позитивні та індол-негативні), включаючи Proteus mirabilis, P.morganii,P.rettgeri, P.vulgaris, Pseudomonas aeruginosa та Neisseria gonorrhoeae.Нетилміцин також діє in vitro на штами Hemophilus influenzae, Salmonella spр.,Shigella spр. та стафілококи, які продукують і не продукують пеніциліназу,включаючи метицилін-резистентні штами. Деякі штами Providencia spр.,Acinetobacter spр. та Aeromonas spр. також чутливі до нетилміцину. Багато штамів перерахованих вище мікроорганізмів, щовиявляють резистентність до інших аміноглікозидів, таких як канаміцин,гентаміцин, тобраміцин та сизоміцин, проявляють in vitro чутливість донетилміцину. Іноді виявляються штами, стійкі до амікацину, але чутливі донетилміцину. Такі штами бактерій зазвичай резистентні доаміноглікозидів: Streptococcus pneumoniae, більшість інших штамів стрептококів,особливо групи D, та анаеробні організми, такі як Bacteriodes sp. чиClostridium sp. Комбінація нетилміцину з пеніциліном G проявляєсинергічний бактерицидний ефект щодо більшості штамів Streptococcus faecalis(ентерококів). Комбінування нетилміцину та карбеніциліну або тикарцилінупризводить до синергічної дії проти багатьох штамів Pseudomonas aeruginosa.Крім того, багато штамів Serratia, що є резистентними до багатьох антибіотиків,інгібіруються при застосуванні комбінації нетилміцину з карбеніциліном,азлоциліном, мезлоциліном, цефамандолом, цефотаксимом або моксалактамом, щовиявляють синергічну дію. Фармакокінетика. Після внутрішньом’язового введеннямаксимальна концентрація зазвичай досягається протягом 30 – 60 хв і вимірюванийрівень зберігається протягом 12 год. При внутрішньовенній інфузії протягом 1год рівень максимальної концентрації такий самий, як при внутрішньом’язовому введенні, а при 30-хвилиннійінфузії він може бути вищий. При внутрішньовенному введенні протягом 3 – 5 хврівень максимальної концентрації може бути у 2 рази вищий, ніж при 30-хвилиннійвнутрішньовенній інфузії. Нетилміцин, призначений у дозі 2 мг/кг кожні 8 год або 3 мг/кг кожні 12год дорослим пацієнтам з нормальною функцією нирок, не накопичується всироватці. Після парентерального введення нетилміцинвиявляється в сироватці, тканинах, мокротинні та в перикардіальній,плевральній, синовіальній і перитонеальній рідинах. Об’єм розподілу становить приблизно 20% маси тіла.Зв’язування з білками низьке. При призначенні препарату кожні 12 год у дозах 1– 4 мг/кг рівноважна концентрація в плазмі встановлюється на другий день. Загальний кліренс становить приблизно 80 мл/хв, анирковий кліренс – 65 мл/хв. Період напіввиведення – 2,5 год і збільшується призбільшенні дози, але не залежить від способу введення. У пацієнтів з нормальноюфункцією нирок приблизно 80% введеної дози виводиться нирками. Даних щодо метаболічної трансформації нетилміцинунемає; препарат екскретується головним чином шляхом клубочкової фільтрації. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках.Нетилміцин, як й інші аміноглікозиди, може накопичуватися в сироватці кровіпацієнтів при лікуванні високими дозами та протягом тривалого часу, особливопри порушенні функції нирок. У пацієнтів з порушенням функції нирок нетилміцинвиводиться повільніше, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок. При наявності набряків максимальна концентраціянетилміцину в плазмі дорослих хворих може бути нижче звичайної, внаслідокпроникнення нетилміцину в позаклітинну рідину. При введенні однакових доз концентрація аміноглікозидів у сироватцікрові у пацієнтів з пропасницею може бути нижчою порівняно з пацієнтами безтакої. При пропасниці та анемії період напіввиведення може зменшуватись. При тяжких опіках період напіввиведення аміноглікозидів може значнозменшуватися та концентрація в сироватці крові після введення певної дози можебути нижчою, ніж очікувалася. Нетилміцин проникає крізь перитонеальний та плацентарний бар’єри таможе бути визначений як у пуповинній крові, так і у плода. Так як аміноглікозиди після парентерального введення погано проникаютьу субарахноїдальний простір, концентрація нетилміцину у цереброспинальнійрідині часто є низькою та залежить від дози препарату і менінгеальногозапалення. Показання для застосування. Лікування інфекційних захворювань, спричиненихчутливими до Нетроміцину штамами мікроорганізмів, у тому числі: бактеріємія, септицемія (включаючи сепсисновонароджених); тяжкі інфекційні захворювання дихальних шляхів; інфекції нирок та сечостатевих шляхів; інфекції шкіри та м’яких тканин; інфекції кісткової тканини та суглобів; опіки, рани, периопераційні інфекції; внутрішньочеревні інфекції (включаючи перитоніт); інфекції шлунково-кишкового тракту. В періопераційний період застосування Нетроміцину може бути розпочатодо операції і тривати після операції для лікування підозрюваного або доведеногоінфікування чутливими мікроорганізмами. Нетроміцин показаний для боротьби з гострою неускладненою гонорейноюінфекцією у чоловіків (уретра, пряма кишка) та жінок (уретра, шийка матки,пряма кишка) при незміненій функції нирок. Спосіб застосування та дози. Рекомендовані дози для внутрішньовенного тавнутрішньом’язового введення ідентичні. Для розрахунку необхідної дози слідвизначити масу тіла пацієнта до початку лікування. Доза аміноглікозиду для пацієнтівз надлишковою масою тіла повинна розраховуватись на основі оцінки знежиреноїмаси тіла. Нетроміцин не слід змішувати з іншими препаратами.Препарат вводять окремо відповідно до рекомендованих способів застосування тасхем дозування. Бажано визначати пікові та мінімальні концентраціїНетроміцину в сироватці крові для впевненості в адекватному режимі дозування.При застосуванні Нетроміцину 2 – 3 рази на добу пікова концентрація, щовимірюється через 30 хвилин – 1 годину після введення, повинна становити 4 – 12мкг/мл. Дозування повинно бути скореговано таким чином, щоб пікова концентраціянетилміцину в сироватці не перевищувала 16 мкг/мл протягом тривалого часу.Мінімальні концентрації, що вимірюються перед наступним введенням, не повинніперевищувати 4 мкг/мл. При застосуванні Нетроміцину 1 раз на добу допустимапікова концентрація 20 – 30 мкг/мл. Звичайна тривалість лікування пацієнтів становить 7– 14 днів. У разі терапії ускладнених інфекцій може бути необхідним тривалішийкурс лікування. За наявності ускладнень терапії слід знизити дозу. Внутрішньом’язове введення. Пацієнти з нормальною функцією нирок. Дорослі. Рекомендована доза Нетроміцину прилікуванні хворих на інфекції сечових шляхів або системні інфекції, що незагрожують життю, становить 4 – 6 мг/кг/добу трьома рівними порціями кожні 8год, або двома рівними порціями кожні 12 год, або один раз на добу. Як правило,у цьому діапазоні доз нижчі дози слід застосовувати при інфекціях сечовихшляхів, а вищі – при системних інфекціях. В обох випадках доза повиннапідбиратися з урахуванням важкості інфекції та стану хворого. Для дорослих з масою тіла 50 – 90 кг може бутизастосована доза в 150 мг кожні 12 год або в 100 мг кожні 8 год. Для дорослих,маса тіла яких менша або перевищує верхню вказану межу, доза повиннарозраховуватись у мг/кг знежиреної маси тіла. Пацієнти, які страждають на інфекційні захворюванняз високим ризиком летальності, можуть отримувати до 7,5 мг/кг/добу в трьох рівнихдозах кожні 8 годин. Цю дозу слід зменшити до 6 мг/кг/добу або нижче припозитивній динаміці клінічних ознак (зазвичай через 48 годин). Недоношені та доношені новонароджені віком до одноготижня: 6 мг/кг/добу (по 3 мг/кг кожні 12 год). Новонароджені віком старше одного тижня танемовлята: 7,5 – 9 мг/кг/добу (по 2,5– 3 мг/кг кожні 8 год). Діти старше 1 року: 6 – 7,5 мг/кг/добу (по 2 – 2,5мг/кг кожні 8 годин). Пацієнти з порушеною функцією нирок. При лікуванніхворих з порушеною функцією нирок дозування повинно підбиратися індивідуально.При можливості слід контролювати концентрацію нетилміцину в сироватці крові.Наведені схеми застосування не повинні розглядатися як жорсткі рекомендації;вони є орієнтирами у випадках, коли визначення рівня нетилміцину в сироватці неможливе. У цьому випадку та при стабільній функції нирок найбільш надійними зпоказників ступеня порушення ниркової функції, що є індикаторами длярегулювання дози, є вміст креатиніну в сироватці та кліренс креатиніну. Режим з перемінним інтервалом застосуванняпрепарату. Одним із методів підбору дози є збільшення інтервалу міжвведеннями препарату у звичайних дозах. Оскільки концентрація креатиніну всироватці має високий ступінь кореляції з періодом напіввиведення нетилміцинуіз сироватки, відповідні лабораторні виміри можуть дати інформацію длярегулювання інтервалу між прийомами препарату. Інтервал між введеннямивстановлених доз (у годинах) може бути приблизно розрахований шляхом множеннявмісту креатиніну в сироватці (мг/100 мл) на 8. Так, наприклад, пацієнт з масоютіла 60 кг при рівні креатиніну в сироватці 3 мг/100 мл може одержати 120 мгпрепарату (2 мг/кг) кожні 24 години (3,0 х 8). Режим з перемінною дозою. При лікуванні осіб,які страждають на тяжкі системні інфекційні захворювання та порушення функційнирок, може бути бажаним більш часте введення антибіотику, але в менших дозах.У таких хворих слід визначати концентрацію нетилміцину в сироватці. Запропоновані такі методи розрахунку доз: 1. Після застосування звичайної початкової дози абодози насичення визначають приблизну знижену дозу (при застосуванні зінтервалами 8 год) шляхом ділення рекомендованої дози на рівень креатиніну всироватці (табл.1). Так, наприклад, після застосування початкової дози 120 мг(2 мг/кг) пацієнт з масою тіла 60 кг та з рівнем креатиніну в сироватці 3мг/100 мл може одержувати по 40 мг препарату кожні 8 год (120:3). Таблиця 1. Рекомендації з регулювання дози для осібз порушеною функцією нирок (введення кожні 8 год після застосування звичайноїпочаткової дози) Рівень креатиніну в сироватці, мг/100 мл Приблизне значення кліренса креатиніну, мл/хв/1,73 м2 Відсоток від звичайної дози ≤1,0 >100 100 1,1-1,3 70-100 80 1,4-1,6 55-70 65 1,7-1,9 45-55 55 2,0-2,2 40-55 50 2,3-2,5 35-40 40 2,6-3,0 30-35 35 3,1-3,5 25-30 30 3,6-4,0 20-25 25 4,1-5,1 15-20 20 5,2-6,6 10-15 15 6,7-8,0