Офлоксацин (ofloxacinum) табл. п/о 200мг №10

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосува нняпрепарату ЦИПРОФЛОКСАЦИН-МАКСФАРМА (CIPROFLOXACIN-MAXPHARMA) Загальна характеристика: міжнародна та хімічна назви: ципрофлоксацин; (1-циклопропіл 1-6-флюоро-1,4-дигідро-4-оксо-7-(1-піперазиніл)-3-хінолінкарбонова кислота; основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, від білого добілосніжного кольору, округлі (таблетки 250 мг) та овальні (таблетки 500 мг), двоопуклі,з розподільчою рискою з одного боку; склад: 1таблетка містить 277.5 мг або 555 мг ципрофлоксацину гідрохлориду, щоеквівалентно 250 мг або 500 мг ципрофлоксацину, відповідно; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію гліколевий крохмаль,крохмаль маїсовий, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, макроголь 400,Opadry White OY-LS 58900, тальк. Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою. Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби групи хінолонів. АТС J01MA02. Фармакологічні властивості. Синтетичнийантибактеріальний препарат з широким спектром дії. Чинить бактерицидну дію, яказумовлена пригніченням активності ДНК-гірази бактерій. До препарату не виникаєплазмідоопосередкованої резистентності. Високоактивний відносно грамнегативнихбактерій (Enterobacteriaceae, включаючи E.coli, Salmonella, Klebsiella,Shigella, Proteus mirabilus, Proteus vulgaris, Klebsiella oxytoca, Yersiniaenterocolitica, Enterobacter, Citrobacter, Morgenella morganii); іншихграмнегативних мікроорганізмів, включаючи Pseudomonas aeruginosa, Haemophilusinfluenzae, Acinetobacter, Campylobacter, Brucella melitensis, Pasteurellamultocida, Eikenella corrodenus, Flavobacterium, Moraxella, Gardnerellavaginalis, різновиду Legionella, Vibrio cholerae і Vibrio parahemolyticus,Neisseria meningitis і Neisseria gonorrhoeae, включаючи штами, які продукуютьb-лактамази, грампозитивних бактерій (Staphylococcus aureus, включаючи штами,які продукують b-лактамази та штами, що резистентні до метициліну, Streptococcuspneumonia, b-гемолітичні стрептококи групи А, стрептококи групи Б і іншістрептококи, ентерококи, включаючи Enterococcus faecalis, Corynebacterium,Listiria monocytogenes) та інших мікроорганізмів, включаючи анаеробні бактеріїі деякі штами бактероїдів. Ципрофлоксацин ефективний відносно мікроорганізмів,що резистентні до інших антибіотиків (аміноглікозиди, пеніциліни, тетрациклін),а також до налідиксової кислоти. Фармакокінетика. Ципрофлоксациндобре всмоктується з травного тракту і швидко розподіляється у тканинах ібіологічних рідинах організму. Після прийому внутрішньо в діапазоні доз 250-750 мг відзначається лінійне підвищенняконцентрації в сироватці крові від 1-1,25 мг/л до 3 мг/л. Абсолютнабіодоступність становить 60-70 %. Близько 30 % ципрофлоксацину зв\'язується збілками плазми крові. У пацієнтів літнього віку максимальні концентрації вплазмі крові на 50-100 % перевищують рівні в осіб молодого віку через меншумасу тіла й об\'єм розподілу. Застосування препарату разом з їжею помірносповільнює його абсорбцію, але не змінює його біодоступність у порівнянні зприйомом натщесерце. Ципрофлоксацин піддається ефекту первинного проходженнячерез печінку. Близько 15 % препарату біотрансформується в менш активні чинеактивні метаболіти. Невелика кількість препарату включається вентерогепатичну рециркуляцію. Ципрофлоксацин виявляється у високихконцентраціях у тканині передміхурової залози, легенях і інших органах, у слизібронхів і жовчі. Терапевтичні концентрації створюються у м\'яких тканинах,кістковій тканині і мокротинні. Ципрофлоксацин широко розподіляється втканинах, що вигідно відрізняє його від аміноглікозидів і b-лактамнихантибіотиків, що мають невеликий об\'єм розподілу; однак концентраціяципрофлоксацину в спинномозковій рідині для лікування інфекцій недостатня, завинятком найбільш чутливих ентеробактерій. Ципрофлоксацин виводиться із сечею та калом. Загальний кліренсстановить 8,9 мл/хв/кг, період напіввиведення – 3,5-4,5 год. У пацієнтів зпорушеною функцією нирок концентрація препарату в плазмі крові та періоднапіввиведення збільшуються. Значні концентрації препарату, що перевищують МІКдля більшості чутливих бактерій, зберігаються в сечі та калі протягом декількохднів після припинення терапії. Показання для застосування. Інфекційно-запальні захворювання, щовикликані чутливими до препарату мікроорганізмами: інфекції верхніх і нижніхдихальних шляхів, сечовивідних шляхів, шкіри та м’яких тканин, кісток тасуглобів, органів черевної порожнини, гінекологічні інфекції, гонорея,остеомієліт, септицемія, передопераційна профілактика та післяопераційнелікування хірургічних інфекцій. Ципрофлоксацин-Максфарма застосовують дляпрофілактики і лікування хворих з імунодефіцитами та нейтропенією. Спосіб застосування та дози. Внутрішньо, незалежно відприйому їжі. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від тяжкості інфекції,віку, маси тіла та функції нирок пацієнта. Дози, що рекомендуються, длядорослих: інфекції дихальних шляхів: 500-750 мг 2 рази надобу; інфекції шкіри і м\'яких тканин, кісток і суглобів:500-750 мг 2 рази на добу; інфекції травного тракту: 250-500 мг 2 рази на добу; гонорея: 250-500 мг одноразово; негонококовий уретрит: 750 мг 2 рази на добу; шанкроїд: 500 мг 2 рази на добу; інші інфекції: 500-750 мг 2 рази на добу. Для профілактики інфекцій після хірургічних втручаньза 30-60 хв до операції внутрішньо призначають 500-750 мг препарату абовнутрішньовенно вводять 200-400 мг препарату. При тривалих операціях повторне введенняздійснюють через 4 год. Пацієнтам з вираженим порушенням функції нирокдобову дозу зменшують удвічі, пацієнтам похилого віку – не 1/3. Пацієнтам під час лікування потрібно пити багатоводи. Препарат не рекомендується призначати дітям. Якщоочікуваний терапевтичний ефект перевищує потенційний ризик, препарат може бутипризначений у дозі 5-10 мг/кг маси тіла на добу в 2 прийоми. Діти повинні матимасу тіла понад 50 кг. Тривалість лікування гострих інфекцій становить 5-7днів. Терапію слід продовжувати ще протягом 3 днів після зникнення симптомівінфекції. При остеомієліті курс лікування становить 4-6тижнів. Побічна дія. Діарея, блювання, біль у животі, головний біль,занепокоєння, запаморочення, судоми, шкірний висип, фотодерматози, підвищенняактивності сироваткових трансаміназ, серцебиття, артеріальна гіпертонія, біль угрудях, порушення зору, анафілактичні реакції, гостра ниркова недостатність,псевдомембранозний коліт, гепатит, протеїнурія, геморагічний цистит, нефрит,вагініт, гінекомастія, часте сечовипускання, затримка сечі, кристалурія,артралгія, міалгія, тендовагініт, поліурія, колапс, бронхоспазм, легеневаемболія, еозинофілія, пропасниця, лейкопенія, тромбоцитопенія, тромбоцитоз,зниження рівня протромбіну, аритмії, церебральний тромбоз, панкреатит,холестатична жовтяниця, гепатит, депресія, фобії, транзиторне порушення слуху,диплопія, ністагм, біль в очах, порушення смаку, нюху, шум у вухах, атаксія,тремор, психоз, підвищення внутрішньоочного тиску. Протипоказання. Підвищена чутливість доципрофлоксацину або інших хінолонів, епілепсія, вік до 18 років, періодвагітності та годування груддю. Передозування. Симптоми передозування: посилення побічних ефектівпрепарату. Необхідно ретельно контролювати стан хворого, зробити промиванняшлунка, провести звичайні заходи невідкладної допомоги, забезпечити достатнєнадходження рідини. За допомогою гемо- чи перитонеального діалізу може бутививедена незначна (менш 10%) кількість препарату. Особливості застосування. Щоб уникнути розвитку кристалурії, недопустимеперевищення рекомендованої добової дози, необхідно достатнє вживання рідини тапідтримання кислої реакції сечі. Під час лікування слід утримуватися від занять потенційно небезпечнимивидами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психічних тарухових реакцій. При виникненні під час лікування тяжкої і тривалої діареї слідвиключити діагноз псевдомембранозного коліту, що вимагає негайної відмінипрепарату і призначення відповідного лікування. З появою болю у сухожиллях або з появою перших ознак тендовагінітулікування препаратом слід припинити. У період лікування слід уникати контакту з прямими сонячними променями. З обережністю призначають при патології ЦНС, епілепсії, психічнихрозладах, судомах в анамнезі, атеросклерозі судин головного мозку, припорушеннях функції нирок, печінки, у похилому віці. Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Активність Ципрофлоксацину-Максфарма зростає при поєднанні з бета-лактамнимиантибіотиками, аміноглікозидами, ванкоміцином, кліндаміцином, метронідазолом.Сукральфат, препарати вісмуту, антациди, що містять іони алюмінію, магнію абокальцію, циметидин, ранітидин, вітаміни з мікроелементами, заліза сульфат,цинк, диданозин, проносні засоби знижують всмоктуванняЦипрофлоксацину-Максфарма. Пробенецид, азлоцілин збільшують концентраціюЦипрофлоксацину-Максфарма в крові. Ципрофлоксацин-Максфарма може підвищувати концентрацію в сироватцікрові та збільшувати період напіввиведення теофіліну при одночасномузастосуванні. Посилює ефект варфарину та інших пероральних антикоагулянтів. Збільшуєнефротоксичність циклоспорину, ризик підвищення збудливості ЦНС та судомнихреакцій на фоні НПЗП. Умови та термін зберігання. Зберігати в темному, сухому та недоступномудля дітей місці. Термін придатності – 4 роки.