Онкорил (oncoril) р-р д/ин.200мг № 1

Фармакологічні властивості. Фармакокінетика. Протипухлинний препаратгрупи антиметаболітів. Має клітиннофазову специфічність, діє головним чином наклітини, які знаходяться в S-фазі, але за певних умов може порушувати перехідклітин із фази G1 у фазу S.Гемцитабін (dFdC) метаболізуютьсявнутрішньоклітинно за участі нуклеозидкінази до активних дифосфатних (dFdCDP) ітрифофатних (dFdCDТP) нуклеозидів. Цитотоксична дія гемцитабіну зумовленапригніченням синтезу ДНК активними метаболітами препарату. По-перше,дифосфатний нуклеозид (dFdCDP) інгібує рібонуклеотидредуктазу. Вона єкаталізатором реакції, за якої утворюються дизоксинуклеозидтрифосфати длясинтезу ДНК. Пригнічення активності рибонуклеотидредуктази приводить дозниження вмісту дезоксинуклеозидів, особливо dСTP. По-друге, dFdCTP конкурує зdCTP при побудові ДНК. Пониження внутрішньоклітинної концентрації dСTP робитьможливим включення трифосфатних нуклеозидів в ланцюжок ДНК. ЕпсилонДНК-полімераза не спроможна видалити гемцитабін і відновити синтезуючі спіраліДНК. Після включення внутрішньоклітинних метаболітів гемцитабіну в ДНК досинтезуючої спіралі ДНК приєднується один додатковий нуклеозид, після чоговідбувається повне пригнічення її синтезу і загибель клітини.Фармакодинаміка. Гемцитабін швидковиводиться з плазми крові головним чином шляхом метаболізму з утвореннямнеактивних метаболітів 2’-дезокси-2’,2’-дифторуридину (dFdU). Менше 10 %внутрішньовенно введеної дози виводиться з сечею у вигляді незміненогогемцитабіну. Гемцитабін і метаболіти dFdU становлять 99 % від введеної дозипрепарату і виводяться із сечею. Зв’язування гемцитабіну з білками плазми кровінезначне. Обсяг розподілу значною мірою залежить від статі. Загальний кліренсстановить 40-10 л/г в 1 м2 і приблизно на 30 % нижчий у жінок, чим учоловіків. При дотриманні рекомендованої тривалості інфузіїї періоднапіввиведення становить 32-94 хв. Показання для застосування. Рак сечового міхура, як препарат першогоряду при локально прогресуючому метастазуючому недрібноклітинному раку легенів(для монотерапії або у поєднанні з циспластином), рак підшлункової залози(локально прогресуючий або метастазуючий, у тому числі резистентний до фторурацилу),рак молочної залози і яєчників (як монотерапія або у комбінації з іншимизасобами), дрібноклітинний рак легенів і прогресуючий резистентний рак яєчок. Спосіб застосування та дози. Для розчинення стерильного порошку Онкорилзастосовують 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій без консервантів.Максимальна концентрація Онкорилу після приготування розчину не повиннаперевищувати 40 мг/мл, в іншому випадку можливо неповне розчинення речовини.Для приготування розчину добавляють не менше 5 мл 0,9 % розчину натрію хлоридудля ін’єкцій у флакон, який містить 1 000 мг порошку Онкорил. Можна вводитибезпосередньо отриманий розчин або додатково розвести 0,9 % розчином натріюхлориду для ін’єкцій. Перед введенням кожної дози препаратувизначають кількість тромбоцитів, лейкоцитів і гранулоцитів у периферичнійкрові, за наявності проявів гематологічної токсичносі дозу коректують: Абсолютна кількість гранулоцитів (.106/л) Кількість тромбоцитів (.106/л) % повної дози >1 000 >100 000 100 500-1 000 50 000-100 000 75