Интернет-аптека

+38(0482) 37-66-41

+38(094) 927-63-69

Товаров : 0 шт

На сумму : 0 грн

Памиредин (pamiredin) р-р.30мг.фл №2

Памиредин (pamiredin) р-р.30мг.фл №2
Код товара 7912
Лек. группа: Лекарственные средства
Цена: Н.д.
Уточнить цену
Инструкция и описание Памиредин (pamiredin) р-р.30мг.фл №2:
ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосуванняпрепарату ПАМІРЕДИН (Pamiredin) Загальнахарактеристика: міжнародна та хімічна назви: pamidronic acid;3-аміно-1-гідроксипропіліден-1,1-біфосфонова кислота; основні фізико-хімічні властивості: ліофілізований порошок білого або майже білогокольору; склад: 1 флакон містить 30 або 90 мг динатрію памідронату; допоміжніречовини: манітол. Форма випуску. Ліофілізований порошок для приготування розчину для внутрішньовеннихінфузій. Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Біфосфонати.Кислота памідронова. КОД АТС М05В A03. Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Памідроновакислота належить до класу біфосфонатів, які є інгібіторами резорбції кістковоїтканини. Терапевтична активністьпамідронату пов’язана з його антиостеокластичною дією. Динатріюпамідронат у терапевтичних концентраціях інгібує резорбцію кісткової тканини,але при цьому не впливає на утворення кісткової тканини та процесимінералізації. Вплив на метаболізм кісткової тканини здійснюється шляхомпрямого антирезорбтивного ефекту біфосфонатів, зв’язаних з кістковою тканиною.Він безпосередньо зв’язується з фосфатом кальцію (гідроксіапатитом) і справляєінгібуючу дію на утворення і розчинення цього мінерального компонента кістковоїтканини. Памідронатпригнічує міграцію попередників остеокластів у кісткову тканину та їхперетворення на остеокласти, які спричинюють резорбцію кісток. Протидієостеолізу, спричиненому злоякісними пухлинами, знижує вираженість гіперкальцієміїу онкологічних хворих і спричинених нею клінічних проявів. У хворих зкістковими метастазами (переважно остеолітичного характеру) злоякісних пухлин імієломною хворобою застосування памідронату запобігає або сповільнює розвитокзмін кістяка та їх наслідків (переломи, компресія спинного мозку,гіперкальціємія, застосування променевої терапії і хірургічних втручань),знижує вираженість болю, спричиненого ураженням кісток. Разом зі стандартноюпротипухлинною терапією памідронат сповільнює розвиток кісткових метастазів,стабілізує існуючі зміни, сприяє розвитку у цих ділянках остеосклерозу. Діяпамідронату при гіперкальціємії у онкологічних хворих. Пригіперкальціємії у онкологічних хворих застосування памідронату нормалізує вмісткальцію у плазмі крові через 3 – 7 діб від початку лікування, незалежно відтипу пухлин і наявності метастазів. Вираженість ефекту нормалізації кальціюзалежить від його початкової концентрації у плазмі крові. Застосуванняпамідронату дозволяє полегшувати симптоми гіперкальціємії (анорексію,запаморочення, блювання, порушення розумової діяльності). Головна роль угомеостазі кальцію в організмі належить ниркам. У більшості хворих нагіперкальціємію відмічається зневоднення, тому перед початком лікування необхідновідновити водний баланс. Клінічний досвідзастосування памідронату для лікування онкологічних хворих з повторноюгіперкальціємією обмежений, однак при повторному застосуванні відмічаєтьсяаналогічна реакція як і при першому, за винятком погіршання стану хворого узв’язку з прогресуванням онкологічного захворювання. Діяпамідронату при кісткових метастазах і множинній мієломі. Клінічнідослідження у хворих з кістковими метастазами, які супроводжувалися літичноюактивністю, і у хворих на множинну мієлому показали, що застосуванняпамідронату знижувало вираженість гіперкальціємії, частоту патологічнихпереломів, кількість випадків, потребуючих опромінювання кісток з метастазами,запобігало компресії спинного мозку. При цьомузнижувалась вираженість болю. При застосуванні комплексної протипухлинноїтерапії і памідронату були виявлені сповільнення прогресії кістковихметастазів, ознаки стабілізації процесу та склерозу у місцях ураження. Діяпамідронату при хворобі Педжета. Застосуванняпамідронату при хворобі Педжета приводило до позитивної відповіді, причомуповторні інфузії були так само ефективні, як і первинні. Позитивна реакціябула і у хворих, які не реагували на етидронат і кальцитонін. Клінічна ібіохімічна ремісія відмічалась при проведені сцинтіграфії кісток, а такожпідтверджувалась зниженням рівня гідроксипроліну у сечі і лужної фосфатази усироватці крові. Позитивний ефект також був при вивчені біоптатів кістковоїтканини. Поліпшення загального стану відмічалось навіть у пацієнтів з тяжкоюформою захворювання. Фармакокінетика. Концентраціяпамідронату у плазмі крові швидко зростає після початку інфузії і також швидкоспадає після закінчення. Період напіввиведення із плазми становить 0,8 години,рівноважний рівень препарату у крові досягається на 2 – 3 години. Привнутрішньовенній інфузії препарату у дозі 60 мг за годину максимум утриманняпамідронату у плазмі крові становить близько 10 нмоль/мл при показнику кліренсу 180 мл/хв. Після внутрішньовенної інфузії близько 20-55% памідронової кислоти відотриманої дози виділяється із сечею протягом 72 годин у незміненому вигляді.Причому більша частина памідронату виводиться протягом 24 годин. Остання кількість затримується в організмі на невизначений час, причомукількість тривало затриманого в організмі памідронату не залежить від дози(15-180 мг), а також від швидкості інфузії (1,25-60 мг/г). Накопиченняпамідронату у кістковій тканині не обмежено можливостями його сполучення ізалежить виключно від кумулятивної дози препарату. Виведення памідронату із сечею має двофазний характер. Зв’язокпамідронату з білками сироватки крові відносно невеликий ( близько 54%), однакпри додаванні 95% екзогенного кальцію може зрости до 5 ммоль. Вважаючи, що памідронат вводять 1 раз на місяць, накопичення препаратуочікувати не доводиться. При порушеннях функції печінки та нирок корекція дози не потребуєтьсяза умови дотримування рекомендацій щодо введення препарату. Показання для застосування. Метастази злоякісних пухлин у кістки та мієломна хвороба; гіперкальціємія, зумовлена злоякісними пухлинами; хвороба Педжета (деформуючий остеїт). Спосібзастосування та дози. Паміредин призначають для повільного внутрішньовенного введення. Рекомендації щодо дозування різняться у випадках гіперкальціємії призлоякісних пухлинах, літичних кісткових метастазах, множинній мієломі і хворобіПеджета. Препарат заборонено застосовувати у вигляді болюсних ін’єкцій, йогоможна застосовувати тільки шляхом інфузій у соляних розчинах длявнутрішньовенних введень, котрі не містять кальцію (у стерильномуфізіологічному розчині або 5% водному розчині декстрози). Для запобіганнямісцевим реакціям голку треба вводити у відносно велику вену. Концентрація діючої речовини в інфузійному розчині не повиннаперевищувати 90 мг/ 250 мл, а швидкість інфузії - не перевищувати 60 мг/год (1мг\\хв). Тривалість інфузії - 2 години. Рекомендаціящодо дозування при гіперкальціємії у онкологічних хворих. Рекомендована сумарна доза залежить від кількості кальцію у плазмі кровіі вираженості гіперкальціємії. При цьому треба призначення фізіологічногорозчину для встановлення водного балансу організму. Дозу 90 мг вводять у 500 млінфузійного розчину при швидкості не вище 22,5 мг/г. Рекомендація щодо дозування наведена у таблиці. Вміст кальцію у сироватці крові Сумарна доза Концентрація препарату у розчині Максимальна швидкість інфузії ммоль/л мг% мг мг/мл мг/год До 3,0 До 12,0 15 або 30 15 мг / 125 мл 22,5 мг/год 30 мг / 125 мл 22,5 мг/год 3,0-3.5 12,0-14,0 30 або 60 30 мг / 125 мл 22,5 мг/год 60 мг / 250 мл 22,5 мг/год 3,5-4,0 14,0-16,0 60 або 90 60 мг / 250 мл 22,5 мг/год 90 мг / 500 мл 22,5 мг/год > 4,0 > 16,0 90 90 мг / 500 мл 22,5 мг/год Зниження вмісту кальцію у крові відмічається протягом 24-48 годин післявведення препарату, максимальний рівень зниження досягається через 3-7 діб. Коли рівень кальцію не знижується протягом 2 діб, проводять повторнуінфузію. Рекомендаціящодо дозування при кісткових метастазах і множинній мієломі. При лікуванні переважно літичних кісткових метастазів і множинноїмієломи рекомендована одноразова інфузія препарату у дозі 90 мг 1 раз намісяць, а хворим, які отримують хіміотерапію з інтервалом 3 тижня, також можназастосовувати препарат 1 раз на 3 тижні. Рекомендація щодо дозування наведена у таблиці. Патологія Дозування Концентрація препарату у розчині Кісткові метастази 90 мг/2год 1 раз у 3*- 4 тижні 90 мг/250 мл Множинна мієлома 90 мг/4год 1 раз на місяць 90 мг/500 мл *Для хворих, які отримують хіміотерапію, 1 раз у 3 тижні. Рекомендація щодо дозування при хворобі Педжета. Рекомендація щодо дозування наведена у таблиці. Схема введення Доза Концентрація препарату у розчині Швидкість введення Схема 1 Сумарна доза 180 мг 30 мг 1 раз на тиждень протягом 6 тижнів 30 мг у 250-500 мл 15 мг/год Схема 2 Сумарна доза 210 мг Один раз у 2 тижні. Початкова доза (1тиждень) 30 мг. Наступні дози (3, 5 і 7-й тиждень) – 60 мг. 30/60 мг у 250-500 мл 15 мг/год Повторний курс Сумарна доза 180 мг 60 мг 1 раз у 2 тижні. Всього 3 інфузії. 60 мг в 500 мл 15 мг/год Правило приготування розчину для ін’єкцій . Суху речовину, щознаходиться у флаконі, спочатку треба розчинити у стерильній воді для ін’єкцій(10 мл). Речовина повинна розчинитися повністю, розчин - бути прозорим, без частокабо осаду. Потім отриманий розчин додатково розчинюють 0,9% розчином хлористогонатрію або 5% водним розчином декстрози для внутрішньовенних введень. Розчинможна використовувати протягом 24 годин за умови збереження при кімнатнійтемпературі (15-30° С). Побічна дія. Побічні реакції на препарат слабовиражені і є транзиторними. Найбільш часті небажані реакції - безсимптомнагіпокальціємія та пропасниця (підвищення температури тіла на 1 – 2 градуси ),які розвиваються у перші 48 годин після інфузії. Пропасниця звичайно минаєсамостійно і не потребує лікування. Гострі грипоподібні реакції зустрічаються,як правило, при першій інфузії. Небажані реакції, які найчастішезустрічаються: гіпофосфатемія, гіпомагніємія; нездужання, озноб, втома, приплив; біль, почервоніння, припухлість,флебіт у місці ін’єкції; транзиторний біль у кістках,артралгії, міалгії; генералізований біль, тривожність,головний біль; нудота, блювання. Значно рідше: біль у животі, запор, діарея,диспепсія; запаморочення, безсоння,сонливість, парестезії, летаргія, зорові галюцинації; кон’юнктивіт, увеїт, іридоцикліт,склорит; артеріальна гіпертензія,симптоматична гіпотензія, серцева недостатність; анемія, лімфоцитопенія, лейкопенія,тромбоцитопенія; висипання, свербіж, анафілактичніреакції; гіпокаліємія, гіперкаліємія,гіпернатріємія. В окремих випадках: гастрит; гематурія, ниркова недостатність. Протипоказання. Підвищеначутливість до памідронової кислоти чи біфосфонатів, або інших компонентів, які входятьдо складу препарату; тяжка ниркова недостатність (кліренс кретиніну